Світла пам’ять нашому Захиснику! Поки ми пам’ятаємо — він серед нас!
28 березня, ми мали б вітати нашого захисника Колтуновського Володимира Олександровича з днем народження. Мали б бажати йому міцного здоров’я, скорішої перемоги та щасливого повернення до рідного дому, де на нього так чекали.
Але війна пише свої сценарії, не питаючи дозволу. Замість святкових привітань — важка тиша. Замість обіймів — пам’ять, яка пече.
Хтось пам’ятає його ще дитиною, хтось — надійним другом, а хтось — люблячим сином. Коли почалася війна, він не став шукати причин, щоб залишитися. Він пішов захищати нас. Свою землю. Свою громаду. Свій дім.
Він був спокійним, розсудливим і неймовірно мужнім. Його віра в правду була сильнішою за будь-яку зброю.
Сьогодні йому мало б виповнитися 31. Це вік, коли треба любити, творити і просто радіти кожному ранку. Тепер він назавжди залишиться в строю. Назавжди в нашій пам’яті такий, яким ми його знали: справжнім, відважним і нескореним.
Сьогодні ми схиляємо голови перед його подвигом. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади золотими літерами.
Світла пам’ять нашому Захиснику! Поки ми пам’ятаємо — він серед нас! 
