До уваги власників земельних часток (паїв).
Добропільська ОДПІ пропонує найбільш поширені питання, які цікавлять жителів району
Питання 1: Я власник земельної частки (паю) з цільовим призначенням - "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" - не надав в оренду цю земельну ділянку, а обробляю самостійно. Як легально здійснювати цю діяльність і які податки потрібно платити?
Відповідь:
При надані земельної ділянки в оренду податковому агенту, укладається письмовий договір оренди (ЗУ "Про оренду землі"), який обов'язково підлягає державній реєстрації згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно зі ст.168 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе податковий агент, що нараховує (виплачує) оподаткований дохід. По підсумку звітного кварталу, в якому був виплачений дохід, податковий агент надає до ДПІ звітність форми 1-ДФ - Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Порядок використання земельних ділянок, наданих у власність для товарного сільськогосподарського виробництва, спрямований на ведення такого виробництва на ринкових товарних засадах, коли продукти виробляються не для власного споживання виробника, а для продажу, тобто споживання іншими членами суспільства.
У разі якщо земельна ділянка не надавалась в оренду, то відповідно до положень ст.3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва - підприємцями. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» така діяльність підлягає державній реєстрації.
Серед товарних форм ведення сільськогосподарського виробництва земельне законодавство визначає фермерські господарства та сільськогосподарські кооперативи. Правовий режим використання земельних ділянок за такими формами товарного сільськогосподарського виробництва окрім ЗК визначається спеціальними законами – Законом України «Про фермерські господарства» та Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію».
У разі здійснення господарської діяльності самостійно – громадяни зобов’язані провести державну реєстрацію підприємницької діяльності у встановленому законодавством порядку.
У фізичних осіб - підприємців існує 2 системи оподаткування: спрощена та загальна система оподаткування. Відповідно до ст. 291 ПКУ платники з цим видом діяльності можуть обрати спрощену систему оподаткування на другій або третій групі.
Відповідно до ст. 293 ПКУ:
- ставка податку на другій групі встановлюється у відсотках (фіксована ставка) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Фіксована ставка єдиного податку встановлюється сільськими, селищними, міськими радами та об'єднаними територіальними громадами з розрахунку на календарний місяць, тобто до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати - у 2018році це складає 744,60грн. (3723,00грн. х 20%=744,60);
- відсоткова ставка для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків від отриманого доходу.
Якщо платник податків обрав загальну систему оподаткування, то згідно ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 % від чистого річного оподаткованого доходу та 1,5 % - військовий збір.
Крім того, фізичні особи - підприємці нараховують єдиний соціальний внесок на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". При цьому сума єдиного внеску, у місяць, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, а саме - 22% або 819,06грн. від мінімальної заробітної плати (3723,00грн. х 22%=819,06грн).
Питання 2: Чи передбачена відповідальність за проведення зазначеної діяльності без належної реєстрації?
Відповідь:
Станом на теперішній час, відповідно до ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання тягне за собою накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17000грн. до 34000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Питання 3: Я власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для організації та ведення особистого селянського господарства", площею 2га. Які повинен я сплачувати податки?
Відповідь:
Громадяни також можуть використовувати землі сільськогосподарського призначення для організації та ведення особистого селянського господарства – господарської діяльності, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму. Правові та організаційні засади ведення особистого селянського господарства визначаються Законом України «Про особисте селянське господарство».
В цьому разі такий дохід, згідно із нормами ст. 165 ПКУ, не включається до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
Питання 4: Які податки платити, якщо розмір земельної ділянки перевищує 2 га або надається в оренду.
Відповідь:
Якщо розмір земельних ділянок, перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
У разі надання земельної ділянки в оренду необхідно, відповідно до ЗУ "Про оренду землі" - укласти письмові договори оренди землі та провести його державну реєстрацію у встановленому Законом порядку.
Фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, що взяли в оренду земельну ділянку (частку, пай) зобов’язаний згідно ст. 168 Податкового кодексу України при виплаті доходу на користь платника податку утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та подавати до контролюючого органу за місцем реєстрації податковий розрахунок сум нарахованого (виплаченого) доходу, і сум нарахованого (перерахованого) податку.
Питання 5: Я власник паю у розмірі 6 гектарів, сам обробив землю та добровільно задекларував дохід. Чи звільняє це від державної реєстрації?
Відповідь:
Задекларувавши дохід ви виконали вимоги ст. 67 Конституції України та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України - кожен громадянин зобов’язаний платити податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом та подавати річну декларацію про майновий стан і доходи в строки, передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Але норми Господарського Кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» не дотримались.
Питання 6: Порядок оподаткування доходів залежить від цільового призначення земель?
Відповідь:
Так.
Різний правовий режим земель сільськогосподарського призначення за видами використання підтверджується положеннями статті 121 Земельного кодексу України, якою встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, становить не більше 2,0 га. Наведена норма передбачає можливість збільшення цього розміру у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її успадкування членами господарства. Вочевидь це зумовлено особливостями кожного виду використання земельної ділянки і спрямовано на дотримання основного з принципів земельного законодавства – раціонального використання земель.
Об’єктом права власності на землю є земельна ділянка. Згідно зі статтею 79 ЗК земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.
Здійснення прав власника землі передбачає дотримання ним обов’язків, пов’язаних з володінням земельною ділянкою, першочерговим з яких згідно з пунктом «а» частини першої статті 90 ЗК визначено обов’язок забезпечення її використання за цільовим призначенням.
Стаття 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-ІV «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.
Наведене свідчить, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються у власність або передаються у користування, за конкретними цілями використання поділяються на види. Віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до того чи іншого виду позначається на їх правовому режимі (порядку використання), який відповідає їх цільовому призначенню (використанню).
