#Донеччани_державотворці
На початку ХІІ ст. донецькі степи знаходилися під владою кочовиків, яких мешканці Київської Русі – України називали половцями, у Візантії і Західній Європі – команами (кунами), а раніше, під час кочування в приуральських і заволзьких степах, араби і перси іменували кипчаками. На північному кордоні володінь кочовиків розташовувалися половецькі «міста» (ймовірно, зимівники), серед яких – Шарукань, резиденція ханів придонецьких половців. Ще у ХХ ст. дослідники К. Кудряшов, М. Сібільов, Б. Шрамко локалізували Шарукань у середній течії Сіверського Дінця. Зокрема, М. Сібільов вважав, що залишки Шарукані – це Теплинське городище, розташоване біля с. Богородичне (Святогірська міська територіальна громада Донецької області).
У 1095 р., після смерті великого князя київського Всеволода, сина Ярослава Мудрого, внука Володимира Великого (1093), розпочалася війна між Руссю-Україною та половцями. Кочовики здійснювали набіги на Київську державу, перетворилися для неї на головну проблему. У 1103 р. відбувся з'їзд руських князів біля Долобського озера. На ньому князь Володимир Мономах, син Всеволода, який тоді правив у Переяславі, запропонував об'єднати зусилля і перейти від оборони до активного наступу на кочовиків.
У 1103, 1111 рр. відбулися походи, в яких брали участь майже усі князі Київської Русі – України. Зокрема, похід 1111 року закінчився розгромом половців і взяттям трьох половецьких «міст» Шаруканя, Сугріва, Балина. Розгром половців привів до відтоку окремих орд на чолі з ханом Атраком до Північного Кавказу. Інші хани «замирилися» з Руссю-Україною, уклавши шлюбні угоди з її князями. Зокрема, Володимир Мономах одружив свого сина Андрія на онуці хана Тугоркана.
Із походами князя Володимира Мономаха на половців, що привели до припинення набігів і миру з кочовиками, можуть бути пов’язані християнські старожитності, знайдені на берегах Сіверського Дінця. Подивіться на фотографію з хрестами – енкалпіонами. Такі хрести були знайдені при розкопках могильника на так званому «Царіциному» городище у с. Маяки під Слов’янськом. Археолог А. Шамрай датував їх ХІІ-ХІІІ ст.
Чому ж сучасним українцям-донеччанам є важливою пам’ять про Володимира Мономаха та його короткочасне перебування на теренах нашого краю? Більш детальну інформацію про цього великого державного діяча розміщено на web-вітрині (https://sites.google.com/view/historylab/28-07-2022), яку ми створили для вас у межах проєкту Донецької обласної державної адміністрації
