Короста: симптоми і лікування
Короста – це акародерматит: контагіозне захворювання, яке викликають паразити. Збудник – коростяний кліщ Sarcoptes scabiei (старіша його назва – коростяний свербун). Зона ураження – шкіра.
Кліщі, що викликають коросту, поширені по всій земній кулі. Основна причина такої поширеності – на них не особливо впливають соціальні, економічні й кліматичні чинники. Але, в той же час, епідемічні спалахи хвороби, як правило, трапляються в регіонах, де переважає бідність, є проблеми з санітарією, водопостачанням або його якістю, відсутня просвітницька робота серед населення, а також існує висока щільність населення.
За статистикою, щороку у світі короста діагностується приблизно у 300 млн. людей різного віку.
Причини зараження
Всі причини корости криються в кліщі Sarcoptes scabiei, який має мікроскопічні розміри.
Чоловіча особина коростяного кліща має другорядне значення при зараженні. Первинні ходи робить запліднена самка. Вона першою вбуравлюєтся під шкіру, роблячи ходи на межі рогового і зернистого шару епідермісу. Після чого, відкладає яйця, з яких через 2-3 дні вилуплюються личинки. Приблизно через 2 тижні вони стають дорослими особинами з життєвим циклом від 1 до 2 місяців.
Sarcoptes scabiei не стійкий до умов навколишнього середовища. Поза тілом людини він може існувати не більше 72 годин.
Sarcoptes scabiei заразний на всіх стадіях свого розвитку – доросла особина, личинка, яйце.
Механізм передачі
Охайність не є гарантованим захистом від корости. Але, в разі зараження охайної людини, для захворювання характерна легша форма – одиничні висипання і невелике свербіння в фазу активності кліщів.
Основні способи зараження:
- прямий шкірний контакт з інфікованою людиною;
- побутовий шлях інфікування (найбільш малоймовірний: кліщ швидко гине поза тілом людини, а активність втрачає задовго до загибелі).
Місця, в яких поширення корости найбільш ймовірно, – дитячі садки, школи, спортивні секції, гуртожитки, готелі, хостели тощо.
Найбільш легко відбувається зараження між сексуальними партнерами.
Як встановлюється діагноз?
Як тільки з'явилися перші підозри на коросту – висип, свербіж тощо – необхідно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою до дерматолога. Він здійснить діагностику корости (в т.ч. диференціальну) і призначить правильне лікування.
Лікувальні заходи
Типова короста лікується легко і швидко. Лікування корости здійснюється за допомогою акарицидних мазей зовнішнього застосування (крім цього, можуть застосовуватися сірчана мазь, розчин кротамітона або перметрина). Вони наносяться на тіло (не тільки в місцях видимих уражень) тільки після гарячої ванни (душа) з рясним використанням мила.
Правила, яких слід дотримуватися при лікуванні:
- не можна займатися самолікуванням, всі заходи щодо усунення паразитарних інвазій повинні здійснюватися під наглядом лікаря;
- необхідно виконувати всі приписи лікаря і чітко слідувати його інструкціям з нанесення препарату;
- нігті повинні бути коротко підстрижені та препарат обов'язково повинен наноситись під ними, особливо при наявності вогнищ сильної сверблячки (при контакті з зараженою поверхнею під нігті потрапляють яйця кліща);
- нанесення препарату здійснюється ввечері, обов'язково руками;
- ліки повинні знаходитися на шкірі не менше 12 годин;
- неприпустиме попадання препарату в очі та ін.
Профілактика корости
Незважаючи на те, що короста не є прямим наслідком поганої гігієни та трапляється серед людей, які дотримуються усіх гігієнічних норм, найбільш важливим заходом профілактики вважається особиста гігієна. Також, величезне значення в боротьбі з хворобою має якісне водопостачання.
Добропільська філія ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»
