Яким буває домашнє насильство
В Україні кожна четверта сім’я переживає домашнє насильство. За статистикою жінки повідомляють про насилля лише після восьмого випадку.
По статистиці жінка звертається по допомогу до батьків, подруг, друзів або поліції лише на восьмий випадок домашнього насильства, Потерпілі часто не звертаються по допомогу після першого випадку, бо думають, що такого більше не повториться. Кривдником найчастіше є дуже близька людина, якій довіряють, яку поважають і зовсім не очікують від неї жорстокості. Багатьом потрібен час, щоб усвідомити сам факт насилля. А потім може знадобитися ще трохи часу, аби повірити, що боляче зробила знайома людина.
Кожен вірить у зміни на краще, що стосунки знову повернуться на той етап, коли були букети-поцілунки-зізнання. Але це не так. Домашнє насильство — це хвороба нашого суспільства, і вона потребує втручання.
Міцні напої не є безпосередньою причиною насильства, але забувати про їхній вплив на психоемоційний стан все ж не варто. Коли люди зловживають алкоголем, вони стають більш імпульсивними й агресивними, їм стає важче стримувати свої емоції, контролювати слова і вчинки. Все це може призвести до насилля.
Насправді причин і пояснень домашнього насильства є досить багато. серед іншого - дитячий досвід. Якщо брати нашу реальність, то домашнє насильство часто виникає ще у ранньому дитинстві, на жаль, фізичні методи покарання були звичайною справою для багатьох. Коли дитину із самого малечку вчать вирішувати конфлікти силою, вона звикає до цього, для неї це стає нормою поведінки. І ось ці ролі жертви або насильника дитина переносить вже у своє доросле життя, будує токсичні стосунки або не наважується з них піти.
У поширенні домашнього насильства також відіграє роль погана поінформованість. Досі багато людей не знають, що це таке, як воно проявляється, які є маркери домашнього насильства і, головне, що робити й куди звертатись по допомогу.
Якщо людина протягом довгого часу перебуває у статусі жертви, то вийти з цього замкненого кола самостійно вона вже не може. Це проблема психологічна, тому потрібно звертатися до психолога. Потрібно змінити свою власну внутрішню мотивацію.
Найперше куди слід звернутись у разі домашнього насильства — це до поліції. Якщо ви знаєте про такий випадок, стали свідком насильства або це стосується вас, то перш за все потрібно телефонувати 102.
Куди звертатися у разі вчинення насильства?
- 102 – Національна поліція України
- 1547 – Урядова лінія з протидії домашньому насильству
- 0 800 500 225 – Національна "дитяча" гаряча лінія
Крім того потерпілим від домашнього насильства можуть допомогти у Центрі надання соціальних послуг - за допомогою психолога можна вирішити ситуацію на емоційному рівні.
Пам’ятайте, що Ваше мовчання та приховування ситуації не допоможе Вам вирішити проблему і Ви будете продовжувати потерпати від домашнього насильства, більше того, ситуація може погіршитися.
