ОМЕЛЬЧЕНКО МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ
Народився 21 липня 1970 року в невеликому селищі на Донеччині. Закінчив у 1987 році Октябрську ЗОШ , У 1988 році був призваний до лав збройних сил.
Його розповіді про службу в армії супроводжували родину протягом всього його життя.
Отже, недивно, що коли розпочалась війна і постала загроза для його сім’ї, краю, всієї України, він, не роздумуючи, взяв до рук зброю.
«Втікати я нікуди не збираюся. Хто, як не я?» - сказав він і поїхав до сільської ради, щоб почати готувати оборону та збирати людей, які поділяли його погляди.
Сержант Омельченко Микола Вікторович склав Присягу на вірність народові України та був зарахований до складу другої стрілецької роти 109 об ТрО Збройних Сил України.
У січні 2023 року, він у складі підрозділу, який був направлений у відрядження до 72 ОМБрім. Чорних запорожців, вирушив до м. Вугледар.
Тритижневий бій у місті Вугледар Донецької області став найбільшою танковою битвою у війні України з росією, у результаті якої було розбито щонайменше 130 ворожих танків та бронетранспортерів.
Але, на жаль, в самому пеклі танкової битви знаходилися і наші стрільці, які викликали і приймали на себе вогонь.
Омельченко Микола Вікторович загинув в бою під Вугледаром 05.02.2023 р, як справжній Герой, який не пожалів ні крові, ні життя, бився до останнього подиху ( як і сказано в Присязі воїна Збройних Сил України).
Він дуже любив природу, риболовлю і свою родину, був досвідченим мисливцем і добрим стрільцем, і не міг лишитися осторонь, коли кляті супостати прийшли на рідну землю.
Його відношення до військової служби було як до справи всього його життя, він був кращим стрільцем з РПГ, був підготовленим до всього! Але «вона» обрала його…
Побратими з почестями провели в останню путь, віддали останню шану..
Низький уклін тобі, Герою, і вічна слава!
